Глобальне потепління і торнадо: близькі родичі чи випадкові сусіди?

Автори переконують, що звязку немає.

"Коли йдеться про такі наукоємні питання, як глобальне потепління, ненауковці часто відчувають, що просто не є достатньо поінформованими, аби зробити для себе якісь обґрунтовані висновки."

Фото: наслідки торнадо у США

Дискусії, викликані величезним моторошним торнадо, що в кінці квітня пройшлося спустошливою хвилею по 6 штатах США і спричинило загибель більш ніж 290 людей, дають громадськості можливість детальніше розібратися  хоча б в одному з відчутних аспектів проблеми:   чи існує зв’язок між глобальним потеплінням і торнадо.

Ми вже писали про   ]]> наслідки торнадо у США та їх вплив на розвиток вітрової енергетики ]]> .

З одного боку, таке стихійне лихо не залишилося поза увагою любителів тривожних заяв. Наприклад, американський політик Джон Керрі заявив:   «Можна не довіряти теорії, але метеослужби продовжують передбачати все інтенсивніші бурі та урагани. Навіть страхові компанії стали помічати зв'язок між сильними бурями та глобальним потеплінням на Землі».   Статті в такому ж дусі вийшли в   USA Today   та багатьох інших відомих ЗМІ.Одна з адвокасі-груп, «Центр американського прогресу», навіть опублікувала   ]]> замітку ]]>  під зловтішним заголовком «Шторм вбив понад 250 американців з тих штатів, чиє представництво [в Конгресі] заперечує зв’язок забруднення з кліматом». Було також опубліковане   ]]> дослідження ]]>  Гавайського університету, за прогнозами якого підвищення океанічних температур може призвести до посилення циклів Ель Ніньйо, і – як наслідок – збільшення кількості великих торнадо (що загалом відповідає прогнозам   ]]> кліматичної моделі NASA ]]>  2007-го року).

З іншого боку, ряд науковців виступили з несподіваною ідеєю:   якщо глобальне потепління й матиме вплив на торнадо, то воно призведе до зменшення їх сили і кількості. Серед таких вчених були: кліматолог і керівник наукової групи NASA, д-р.   ]]> Рой Спенсер ]]> , метеоролог   ]]> Ентоні Ваттс ]]> , і Президент Американської асоціації кліматологів, д-р. Патрік Мітчелс.

Вчені досить багато знають про те, як формується торнадо. Стрімкі, сильні бурі породжують торнадо за наявності таких умов: тепле, вологе повітря на рівні землі і потік холодного повітря рівнем вище. Зіткнення цих атмосферних потоків на різних висотах і породжує «вітрового монстра». У випадку США такі умови найчастіше створюються тоді, коли холодне сухе повітря переміщується на південь і стикається з теплим вологим повітрям, принесеним з Мексиканської затоки. Прихильники тривожних прогнозів стверджують, що у зв’язку з глобальним потеплінням торнадо стануть численнішими і сильнішими, адже Мексиканська затока стане ще теплішою, а отже, збільшиться контраст між повітряними масами. Скептики ж вказують на те, що глобальне потепління найімовірніше нагріє холодні арктичні повітряні маси сильніше, ніж повітряні маси Мексиканської протоки, тобто контраст між повітряними масами знизиться – а разом з ним знизиться ймовірність виникнення і сила торнадо.

Найлогічніший спосіб перевірки гіпотез – звернення до реальних статистичних даних щодо торнадо, які вже відбулися. Екологічні активісти часто повторюють, що у ХХ столітті спостерігалося небувале для нашої планети підвищення температури, причому особливо стрімке – у другій половині століття. В той же час, Національна океанічна і атмосферна адміністрація (NOAA) десятиліттями відстежує кількість сильних торнадо (кількість менших торнадо раніше важче було відстежити, адже використовувалися менш розвинені технології).   Якщо песимісти праві, то дані повинні показати різке збільшення кількості сильних торнадо за кілька останніх десятиліть. Якщо ж праві скептики, то такого збільшення спостерігатись не повинно.

Ілюстрація: кількість сильних торнадо (F3-F5) у США(з березня по серпень)

Згідно з даними NOAA,   починаючи з 1950-х років, трьома десятиліттями з найменшою кількістю сильних торнадо були (починаючи з найменшого): 2000-і, 1980-і та 1990-і.   Для порівняння, у 1950-х, 1960-х і 1970-х було більше сильних торнадо, ніж у будь-якому з останніх десятиліть.

По суті, часто відбувається ось що: робляться спекулятивні передбачення про песимістичні наслідки глобального потепління, на їх підставі створюються песимістичні комп’ютерні моделі, котрі – як неважко здогадатися – вираховують песимістичні прогнози. І в такий спосіб дістаємо « незаперечні докази»   того, що людство спричиняє жахливу кризу, пов’язану з глобальним потеплінням.

Таку ж ситуацію маємо і з іншими різновидами природних катаклізмів. Наприклад, часто можна почути, що глобальне потепління призводить до збільшення кількості посух, хоча – згідно   ]]> реальних даних ]]> , кількість посух у тих же Сполучених Штатах зменшується. Також говориться про збільшення кількості і посилення ураганів, хоча   ]]> реальні дані ]]>  свідчать про їх зменшення. Ситуація повторюється знову і знову: «панікери» вдаються до гучних заяв, які далеко не завжди підтверджуються об’єктивними даними про те, що насправді відбувається у світі.

Трагічне квітневе торнадо змушує багато над чим замислитися. Безсумнівно, глобальне потепління має ряд негативних наслідків. В той же час, у цій сфері чимало спекуляцій, тому слід уважно аналізувати кожен аргумент.

  ]]> ]]>