Історія жінки, яка покинула бізнес заради порятунку слонів

Теплі ночі разом з дикими слонами під повним місяцем надихнули жінку з Квінсленду та додали їй сили боротися протягом 10 років за виживання своїх великих сірих друзів в Африці.

Фото: Біля автомобіля Шерон завжди хтось є/  Шерон Пінкотт  ( Sharon Pinott)

Шерон Пінкотт (Sharon Pincott) народилася в місті Грантем, що у Великобританії. Їй було вже далеко за 30, вона працювала керівником корпорації, проте прийняла рішення змінити своє життя і присвятити його слонам.

Шерон: «В якийсь момент я просто поїхала подорожувати Південною Африкою і побувала у Національному парку ім. Крюгера. То був 1993 рік і я вперше побачила слона в природніх умовах.  Це було так гарно, така чудова тварина на волі, вона мене просто вразила».

Шерон цілує вагітну Віллу .
Фото: Supplied

У березні 2000 року друг Шерон із Зімбабве загинув під час висліджування носорога на вертольоті. Йому було 38, на рік старший за Шерон.  Місяць після цього, на семінарі для керівників, зі своїм тоді ще підрядчиком компанії «Telstra», сидячи в кімнаті при свічках на кріслі-мішку, Шерон почула від трьох старших за неї людей, що єдина річ, про яку вони шкодують – вони не ризикували.

Після знайомства Шерон з Леді, та приходить як тільки її кличуть.
Фото: Supplied

Це тільки збільшило її бажання змінити своє життя у 37 років і Шерон почала планувати своє майбутнє в Африці.

Переїзд у Зімбабве

«З одного боку, приїздити до Африки на короткі періоди часу було легко, а от кинути все вдома та переїхати – вже важче.  Коли я приїхала до Зімбабве, політичне та економічне становище там було жахливим. За рік до смерті мого друга ситуація з насиллям з політичних мотивів тільки загострювалася. Я переїхала як раз в той момент, коли десятки тисяч жителів Зімбабве тікали з країни.  Ніхто більше не працював зі слонами, люди тікали, панував хаос, я ніяк не могла приступити до роботи».

Консультант інформаційних технологій в минулому, Шерон почала працювати з Президентськими слонами на території Національного парку Хуендж. Слони були так названі після ухвалення закону про їхній захист Президентом Зімбабве Робертом Мугабе (Robert Mugabe).

Шерон Пікот разом з Холом, який намагається трошки поспати.
Фото: Supplied

Шерон задокументувала усі порізи та тріщинки 300 слонів, а також їхні форми бивнів аби розділити їх та назвати.   Саме тоді вона побачила, що слони попадають в пастки, розставлені браконьєрами.

«Це стається через необережність, вони можуть вирватися, але дроти впиваються в їхнє тіло, в шию чи голову, якщо вони ще маленькі, або заплутують хоботи і ноги у великих слонів. Якщо це залишити просто так, то вони можуть вмерти, оскільки по тілу піде зараження. Протягом декількох місяців я не тільки записувала, а й намагалася врятувати слонів, які постраждали від пасток».

Вілма полюбляє спати на капоті автомобіля Шерон.
Фото:  Шерон Пінкотт  ( Sharon Pinott)

У Президентських слонів забирають їхню землю

Але все було не так легко, як здається. Один із політичних чиновників уряду Мугабе заявив, що територія, на якій працювала Шерон – його власність, і почав займатися там спортивним полюванням. Шерон не змогла цього дозволити.

«Це було жахливо. Я вже вивчила добре слонів, допомагала їм, вони стали частиною моєї сім`ї, а я – їхньої. Я пішла проти одного з головних політиків Мугабе від імені слонів».

Після 16 місяців боротьби Шерон таки вдалося вигнати політика з «його» землі. Однак, їй це не спустили з рук.

«Коли ти йдеш проти такої людини, вона не забуває і не прощає тебе. Він продовжував залишатися на території і багато чого сталося. Мене звинуватили в шпигунстві, наче я працювала на уряд Австралії, який тоді засилав шпигунів у Зімбабве. Вони включили мене до списку розшукуваних людей у 2006 році. Мене підтримували декілька інших політиків, але все одно я все більше і більше в цьому застрягала. Чим більше вони хотіли мого від`їзду, тим сильніше я хотіла залишитися та боротися за цих слонів і їхню територію. Було страшно, мене постійно залякували, переслідували та погрожували».

Слони допомогли мені «зрозуміти, ким я є насправді»

За словами Шерон, саме слони дали їй сили продовжувати боротьбу:  «Я часто приїздила до них, сиділа на даху авто, якраз на одній висоті зі слонами, відчувала себе єдиною з ними, частиною їхньої сім`ї, особливо сидячи під повним місяцем, коли не було ніяких пасток, пострілів. Незважаючи ні на що, вони допомогли мені усвідомити ким я є насправді. В той момент я була найщасливіша. Слони вже були частиною мене».

Шерон вдалося встановити незвичний зв'язок з Президентськими слонами.
Фото:  Шерон Пінкотт  ( Sharon Pinott)

Втрата друга

Шерон жила в Зімбабве вже 13 років, коли її найулюбленіша слониха Леді померла:  «Леді була мені справжнім другом. Так порівняння може здатися дивним, але уявіть, що Ваш пес помер – щоб Ви відчували тоді?! Леді пішла назавжди. Її тіло я не знайшла. 10 місяців мені потрібно було, аби прийняти, що її вже нема. Її смерть вплинула на її дітей, сестер. Я бачила, як її сім`я розпадається».

Знову все по-новому

Слониха Леді померла у 2013 році, а до кінця цього року на той же шмат землі претендував ще хтось. 

«Ми опинилися там, де починали. Знову боротьба. Знову ті самі проблеми»,  – розповідає Шерон.

Ситуація в країні на той момент настільки погіршилася, що Шерон не могла вже нікому вірити. Вона прийняла важке для неї рішення – повернутися до Квінсленду:  «Смерть Леді, а на той момент ще декількох слонів вибила мене з колії. Це було найважче рішення в моєму житті!»

Шерон не була готова покинути Африку

Повернувшись до Сонячного берегу, Шерон не забула про свою іншу родину, вона наглядала за слонами і одночасно планувала повернутися до Південної Африки, щоб продовжити працювати зі своїми велетнями.

«Я думала, що зможу повернутися до колишнього життя, але ні. Я не можу повернутися і до Зімбабве, але я планую поїхати до Південної Африки цього року, щоб знову працювати зі слонами. Незважаючи ні на що, були злети і були падіння, але я б повторила це знову, і навіть у Зімбабве, і навіть в тому оточенні».

Книга Шерон Пінкотт «Пробудження слонів»  (Elephant Dawn) розповідає про її життя у Зімбабве та незвичайний зв`язок зі слонами, які прийняли жінку до своєї сім`ї.

Автор тексту: Емі Мітчелл-Віттінгтон (Amy Mitchell-Whittington)

Читати також:  Жінка, яка бере участь у перегонах заради планети