Кліматичний бумеранг: малі вулкани стримують потепління... Поки що

Віддавна було відомо, що великі вулкани охолоджують планету. Останні дослідження виявили, що малі вулкани, такі, як у Папуа Новій Гвінеї, здатні уповільнювати глобальне потепління.  

Читати також: Перші офіційні біженці через зміну клімату назавжди покидають свої домівки

З якою швидкістю підвищувалася б температура земної поверхні, якби не різноманітні переважно природні чинники охолодження? Це питання порушується у черговому з численних досліджень, які виявили, що кліматичні моделі не повністю враховують ключові фактори охолодження. Йдеться про виверження невеликих вулканів з 2000 року до наших днів, ймовірно, саме вони уповільнюють темпи нагрівання земної поверхні.

У результаті проведеного в грудні масштабного дослідження Кевіна Каутена із Йоркського (Велика Британія) і Роберта Вея із Оттавського (Канада) університетів було виявлено, що нагрівання земної поверхні насправді не зменшується . Враження про уповільнення складається через відсутність постійно діючих метеорологічних станцій на Північному Льодовитому океані.

Оновлені дані (жирні лінії) порівнюються з попередніми (тонкі лінії).

Саме тут глобальне потепління проявляється найвідчутніше. Тому рішення головної метеорологічної служби Великобританії про не використовування інформації з цих територій спричинило недооцінювання реального зростання температур. Все ж таки ці прогалини в спостереженнях були заповнені даними отриманими з супутників, які показують, що про уповільнення кліматичних змін не йдеться.

Кліматичний бумеранг – це подвійне прискорення потепління, яке відбувається у зв’язку зі збільшенням впливу факторів, що не дають земній поверхні нагріватися швидше. У нещодавньому дослідженні впливу аномальних пасатів зазначається: швидке потепління спостерігається після того, як вітри перестають вентилювати океани (більше 90% теплового забруднення потрапляє в океани і лише 2% – до атмосфери).

У місцях, для яких потепління характерне, спостерігається швидке підвищення температур. Один з провідних експертів вивчення потепління океанів, який очолював команду із 28 дослідників, професор Джон Абрахам вважає, що глобальне потепління надалі тільки зростатиме. У цьому питанні потрібно врахувати три фактори. Перший (найсуттєвіший) – це перенесення тепла з атмосфери до океанів , адже саме завдяки цьому сповільнювалося потепління земної поверхні протягом останніх десятиліть. Другий – фактор урахування всіх статистичних даних (Каутен і Вей). І нарешті, існує вплив аерозолів (вулкани, промислове виробництво). Хоча він незначний, але нехтувати ним не варто. Однак попри все, Земля нагрівається надзвичайно швидко, паралельно зі збільшенням термальної енергії океанів.

Коли надходить Ла-Нінья (екстремальне пониження температури води й атмосферного тиску екваторіальної зони Тихого океану), тепло поглинається океаном, однак, надлишок тепла повторно викидається під час Ель-Ніньйо, (екстремальне підвищення температури води й атмосферного тиску екваторіальної зони Тихого океану). Отже, вірогідно, що наступна Ель-Ніньйо призведе до рекордного підвищення температури. Звісно, це не є доказом глобального потепління – воно було доведено багато років тому.

Дійсно, нині темпи зростання потепління дуже прискорені . Для порівняння їхній енергетичний потенціал дорівнює вибуху 400 000 хіросімських бомб на добу ! Крім того, існує 50-75% вірогідності, що вже цього літа Ель-Ніньйо знову охопить екваторіальну зону Тихого океану. Підвищення температури невдовзі підсилиться іншими ключовими чинниками потепління, що невпинно зростають. Одним із цих чинників є викиди теплових електростанцій Китаю, які протягом останніх чотирьох років подвоїлися. Згідно заяви керівника дослідження 2011 року, суттєве потепління може відбутися від самих лише способів очистки димових труб у Китаї.

І нарешті, Національна лабораторія ім. Лоуренса у Ліверморі дослідила динаміку вулканічних газових викидів від 2000 року до сьогодні. Дослідники виявили, що порівняно малі вулканічні виверження спричинили доволі потужний охолоджуючий ефект, тому не можна, як це траплялося досі, ігнорувати вулкани у кліматичних моделях.

У релізі вчених Національної лабораторії ім. Лоуренса пояснюється: «Вулканічні виверження вводять в атмосферу діоксид сульфуру. Якщо виверження достатньо потужні для того, щоб перенести діоксид сульфуру у стратосферу (атмосферний шар над тропосферою), тоді газ формує крихітні краплини сірчаної кислоти, які також називають вулканічними аерозолями. Сонячне світло віддзеркалюється від цих краплин назад у космічний простір, а Земля і нижчі шари атмосфери у такий спосіб охолоджуються»

«Протягом останнього десятиліття обсяг «вулканічних аерозолів» у стратосфері збільшився, отже, у космос віддзеркалюється більше сонячного світла, – говорить Бенджамен Сантер, співробітник Лабораторії Лоуренса і основний автор дослідження, – це спричинило природне охолодження планети й частково збалансувало підвищення температур атмосфери та земної поверхні, викликане людською діяльністю ».

Отже, якщо почнеться довгий період без потужних вулканічних вивержень або без значної кількості малих вивержень, то потепління пришвидшиться.

Мають рацію ті, хто вказує на о манливий і тимчасовий ефект уповільнення кліматичних змін . Останнім часом потепління на планеті не вповільнилося , протягом наступного десятиліття при такому коливанні температур на поверхні, очікується "бумеранговий" період пришвидшеного потепління. Діяти потрібно було вже давно, але краще пізно, ніж ніколи.