Найгірші кліматичні "свині" світу

Нові технології могли б надовго розв’язати проблему CO2. Проте наразі вони знаходяться ще на стадії розробки. Міжурядова група експертів з питань зміни клімату малює похмуру картину стосовно зміни клімату. Щоб обмежити потепління, країни повинні передусім значно зменшити викиди діоксиду вуглецю. Запропонований список викриває найбільших грішників.

Міжурядова група експертів з питань зміни клімату (МГЕЗК, англ. Intergovernmental Panel on Climate Change, IPCC) у квітневій доповіді вказала на спустошуючі наслідки зміни клімату. Висновок: якщо світ зараз не почне жорстко діяти, захищаючи клімат, то все стане гірше і дорожче.

Читати також: Кліматичні зміни зроблять каву несмачною та дорогою  

В можливих заходах щодо обмеження зміни клімату основний акцент безперечно буде зосереджено на зменшенні викидів у атмосферу газів, які створюють парниковий ефект. Йдеться перш за все про викиди діоксиду вуглецю (CO2), що, в першу чергу, виділяється у результаті отримання енергії з викопного палива , наприклад, вугілля чи газу. Діоксид вуглецю вважається основним прискорювачем глобального потепління з його негативними наслідками – від танення льоду над зростаючим рівнем моря до неприємних погодних явищ також у Центральній Європі.

Читати також: Європа: небезпека біля наших домівок? 

Не кожна країна має однакову частку в світовому викиді CO2. На сьогоднішній день країною, яка набагато випереджає інші за темпами викидів парникових газів, є Китай . За даними Європейської комісії тільки у 2012 році азіатська країна викинула в атмосферу 9900 мільйонів тон CO2. Німеччина посідає шосте місце. З розрахунку на душу населення все таки не Китай, а Австралія є найбільшим кліматичним грішником з її 18,8 тоннами на людину, слідом йде США з 16,4 тоннами.

Країни з найбільшими викидами діоксиду вуглецю за 2012 рік

• Китай
• Сша
• Індія
• Росія
• Японія
• Німеччина
• Південна Корея
• Канада
• Великобританія
• Мексика
• Індонезія
• Саудівська Аравія
• Бразилія
• Австралія

Фахівці, які в «Інформаційно-аналітичному центрі діоксиду вуглецю» (CDIAC) займаються відслідковуванням кількості CO2, що починаючи з 1960 року щорічно потрапляла в атмосферу, бачать постійне підвищення температурної кривої. У 2013 році, коли викиди діоксиду вуглецю становили 36 тонн, вона досягла найвищої позначки.

Наразі виглядає так, ніби міжнародні кліматичні конференції, ще з 1997 року в Кіото привели у глухий кут . Наступна, проте невелика надія покладається на «Париж 2015». Там повинен бути укладений договір, у якому не лише розвинені країни, а й бідніші і нові індустріальні країни зобов’язуються дотримуватися кліматичних цілей. Навіть ідея вільного ринку з регіональною торгівлею викидами , за якої виробники, які економлять на CO2, можуть продавати свої невикористані викиди, досі не внесла нічого рішучого у напрямку зниження температури .

Залишаються величезні протиріччя в інтересах розвинених країн, нових індустріальних країн і країн, що розвиваються. Але ще невідомо чи можливо буде дотримуватися обмеження глобального потепління на 2 градуси, які вважалися прийнятними для людини і природи. У будь-якому випадку, увесь світ повинен прагнути до однієї мети у напрямку захисту клімату.

Йдеться передусім про довгі часові проміжки між витратами на сьогоднішні заходи по захисту клімату і можливими позитивними наслідками, сказав Олівер Геден з фонду Науки і Політики (німецький інститут міжнародної політики і безпеки) «Для політики - це нововведення». Діоксид вуглецю в атмосфері є дещо інше ніж озонова діра. Небезпечні для озону фторовуглеводні можуть замінюватися завдяки іншим наявним речовинам, а виробники отримують вигоду. " Зменшення діоксидів вуглецю б’є по економіці, але на карту поставлено все ", - каже Геден.

Чи викликають сумніви політиків фрустрацію у науковців? "Я оптимістично налаштований" - розповідає Елмар Кріглер з інституту дослідження наслідків клімату в Потсдамі, який теж працював над доповіддю. Але він додає: "Наступні двадцять років стануть вирішальними".

Те, що Міжурядова група експертів з питань змін клімату має намір запропонувати як шляхи вирішення зменшення викидів CO2, починається передусім в енергетиці. Енергетичний сектор повинен стати зневуглецьованим , отож, значно менше ніж сьогодні виділяти діоксиду вуглецю. Це означає , передусім, зупинення застосування викопних енергій.

Читати також: Газифікація вугілля: чиста енергія майбутнього? 

Йдеться також про нові техніки, такі як комбіноване виробництво енергії з біомаси і відкладання діоксиду вуглецю про запас під земну поверхню (Геологічний секвестр вуглеводів CCS). Але існує проблема цього штучного вивільнення від CO2: багато що тільки розробляється, а опір проти ізоляції CO2, принаймні у Німеччині, значний.

"У майбутньому ми приймемо зваженіші рішення. - прогнозує Геден. - Чи приймаємо ми меншу температурну ціль, ніж два градуси, або технології, яких ми власне не хочемо?" Проте, від того як вирішать застосовувати біомасу залежать дебати, як наприклад, чи маємо ми право спалювати продукти харчування для отримання чистої енергії.

Науковці з питань клімату можуть представити на розгляд глобалізацію торгівлею викидами CO2 і встановлення прийнятної ціну за тонну вуглецю діоксиду. Тому що зараз сертифікати на регіональних ринках або роздарюються чи занадто дешево пропонуються навіть у Європі.