Неспроможність зупинити зміни клімату загострить кризу біженців

Глобальне потепління не спричинило конфліктів, що зумовили значне переміщення біженців, однак неправильним буде стверджувати, що воно не має на це впливу.

На фото:  Біженці та переселенці чекають на перетин кордону в селі Ідомені на півночі Греції, щоб потрапити в південну Македонію, 7 вересня 2015 (с) Джанні Папанікос (Giannis Papanikos)

Коли ввечері, перш ніж піти спати, я зазирнув до спальні і побачив, як мої діти спокійно сплять, у моїх думках був домішок смутку, адже це те, що Абдулла Курді (Abdullah Kurdi)* був не в змозі зробити. Я впевнений, що мільйони батьків по всій Європі, які мають маленьких дітей, відчували схожі емоції.

Ми всі люди, і тому не дивно, що одна фотографія та історія однієї людини здатні шокувати громадськість (занадто пізно), аби привернути увагу до одного з жахливих аспектів кризи біженців в Європі та вимагати дій.

Але якщо ми дійсно хочемо зменшити майбутні страждання мільйонів біженців, а політики хочуть уникнути більш ганебного колапсу в наступні роки, ми також повинні поглянути на загальну картину.

У світі, де існують репресивні диктатори, терористичні угруповання, ідеологічний екстремізм, мілітаризація нестабільних регіонів світовими державами та торгівля зброєю з її постійним пошуком нового бізнесу, завжди буде ризик виникнення збройного конфлікту. Усі з цих факторів, і навіть більше, стоять за жахливим конфліктом у Сирії і є причиною того, що зараз Європа намагається впоратися з десятками тисяч біженців.

Однак, здається одним з ключових чинників повстання у Сирії у 2011 році була засуха 2006-2010 років, найбільш сувора з усіх, що були будь-коли зафіксовані в цьому родючому регіоні, яку, ймовірно, викликала чи загострила зміна клімату.

У науковій статті, опублікованій у березні цього року в «Працях Національної академії наук» (Proceedings of the National Academy of Sciences), зазначається: « Існує свідчення того, що засуха 2007-2010 рр. сприяла конфлікту в Сирії. Це була найгірша засуха, відповідно до всіх попередніх записів, яка спричинила неврожай та масову міграцію фермерських родин до міст.

Тенденції, які спостерігаються вже близько століття,.. переконливо свідчать, що антропогенний вплив підвищив ймовірність важких та тривалих посух у даному регіоні. Ми дійшли до висновку, що вплив людини на кліматичну систему є однією з причин поточного сирійського конфлікту ».

Подібним чином вчені припускають, що зміна клімату, можливо, відіграла свою роль у виникненні посухи в Північній Африці, яка зумовила зростання цін на продукти харчування напередодні Арабської весни** . У той же час у звіті ООН 2007 р. зазначалося, що з міна клімату і погіршення стану навколишнього середовища були ключовим чинником конфлікту в Дарфурі кілька років раніше.

Іншими словами, в основі соціальної нестабільності та збройних конфліктів завжди буде знаходитись низка чинників. Було б неправильно стверджувати, що зміна клімату "викликала" ці конфлікти, але також докази говорять протилежне: було б неправильно казати, що зміна клімату не відіграла в цьому своєї ролі. І якщо це можливий розвиток подій, коли середнє глобальне зростання температури становить менше 1°C, то нехай добрі сили допоможуть майбутнім поколінням, якщо/коли воно досягне 2°C, 4 ° C  або навіть 6 ° C .

За цих умов масова міграція буде спостерігатись у багатьох регіонах світу, з або без збройного конфлікту. У 2014 р. Світовий банк повідомив, що зміна клімату призведе до значно більшої кількості періодів аномальної спеки та засух, особливо на Середньому Сході та в Північній Африці, що посилить імовірність неврожаю, нестачі продовольства і води, конфліктів і переміщення людей. Зараз Багдад на рік має вісім днів екстремальної спеки. За умови глобального потепління на 2 °C , таких днів буде 90, на 4 °C – більше 115. Подібною є історія для таких міст як Амман, Дамаск, Бейрут та Ер-Ріяд.

Читати також:  Перші офіційні біженці через зміну клімату назавжди покидають свої домівки

Неспроможність світової спільноти і, головним чином, багатих країн, зупинити зміну клімату означає, що ми все ще рухаємось у напрямку цих температур.

Ось чому адаптація до зміни клімату – дії, спрямовані на зменшення вразливості екологічної, соціальної та економічної систем від несприятливих наслідків зміни клімату - зараз є такою гарячою темою міжнародних обговорень щодо клімату . Це також пояснює, чому країни, які зазнають найгірших наслідків зміни клімату (переважно, бідні країни) цілком справедливо вимагають від заможніших країн принаймні 200 млрд дол. США на рік на новий і додатковий державний бюджет як допомогу адаптуватися.

Проте з або без планів з адаптації до зміни клімату було б вкрай наївно припускати, що мільйони людей, які страждатимуть від найгірших наслідків зміни клімату, не хотітимуть переїхати, і абсолютно аморально відмовляти їм у такій можливості, коли вони майже ніяк не викликали причини свого переміщення. Якщо ж взяти до уваги також збройний конфлікт, то труднощі, з якими на цей час зіткнулися Будапешт або Кале, є далекими від повного обсягу проблеми.

Не існує простих рішень, але багатим країнам слід надавати фінансову та іншу допомогу прямо зараз, щоб вразливі країни та спільноти адаптувалися до зміни клімату, так само як варто робити набагато більше, щоб скоротити викиди парникових газів за допомогою інвестицій в енергоефективність та екологічно чисті види енергії, і при цьому залишати викопне паливо в землі.

На жаль, в останні кілька місяців, уряд Великобританії рухається у неправильному напрямку: була скасована політика в сфері клімату, яка діяла протягом багатьох років, і в цей час надається підтримка видобутку викопного палива за допомогою гідравлічного розриву пласта.

Представники партій з усього політичного спектру об’єдналися, щоб вимагати набагато сильнішої реакції від Девіда Кемерона на кризу біженців, і це правильно.

Але якщо уряд продовжить рухатися у зворотному напрямку в питанні зміни клімату, тоді незабаром нам варто готуватися до набагато більшої кризи біженців.

*Абдулла Курді (Abdullah Kurdi) - 3-річний хлопчик, біженець, який трагічно загинув разом з кількома родичами 2 вересня 2015, коли родина намагалася перетнути Середземне море (прим. редакції КліматІнфо).

** Арабська весна - серія масових вуличних протестів, революцій та внутрішніх військових конфліктів у низці арабських країн, що почалися наприкінці 2010 року в Тунісі і досі тривають у деяких країнах (прим. редакції КліматІнфо).