Прийдешня хвиля кліматичної міграції
Уявіть, що ви фермер. Ваші врожаї гинуть через мінливість погоди; вода в криниці стала такою солоною, що її неможливо пити; купувати на ринку рис дуже дорого. Тому ви полишаєте домівку в пошуках кращого життя.
Фото: cdn.americanprogress.org
Мільйонам людей серед незахищених верств населення у різних країнах світу не треба уявляти подібну ситуацію. Вони так живуть через непередбачуваність клімату. Кількість таких людей, напевно, зростатиме, тому що ефект від зміни клімату тільки збільшується.
Світ так само готовий до прийдешньої кліматичної міграції, як і Європа була готова до міграції біженців з Ближнього Сходу та Північної Африки. Основна частина кліматичних мігрантів переселятимуться по власній країні, однак, деякі не матимуть іншого вибору, окрім переселення за кордон. Якщо рівень моря підніметься вище метру, тоді, напевно, все населення тихоокеанських атолів і острівних рифів змушене буде шукати нової домівки.
Якщо якісно планувати та управляти міграцією, то вона зможе допомагати людям адаптуватися до такої загрози. Якщо ні — це призведе до гуманітарної кризи. Загалом, сьогоднішня політика міграції — неадекватна.
фото: cfr.org
Країни-джерела мігрантів і країни-пункти призначення повинні терміново створити прості та безпечні способи для пересування людей, або дати можливість залишитися там, де вони знаходяться, якщо вони не можуть або не хочуть ніде їхати.
Зміна клімату буде одним з багатьох факторів, що стимулюють прийдешні міграційні хвилі. Відрізнити людей, які втікають через екологію, від тих, що полишили домівки з інших причин, буде дедалі важче. Але ми знаємо, що роль клімату в міграційних процесах зростатиме. Тому що, і повільно прогресуючі загрози (ерозія ґрунту) і одночасні небезпеки (циклони) загрожують життєдіяльності зростаючої кількості людей.
Зона ризику — Азія. Бо вона найбільше з усіх континентів піддається наслідкам зміни клімату. Дев’ять з десяти країн світу, де населення здебільшого проживає на рівнинах (яким загрожують повені, штормові затоплення, засолення та ерозія ґрунтів) розташовані в Азії, що пояснюється масовою міграцією в мегаполіси протягом останніх десятиліть.
За прогнозами вчених, до 2060 року населення рівнинних територій Азії може подвоїтися, порівняно з 2000 роком. І вирости до 983 мільйонів людей, тобто складатиме 70% від світової кількості. Дефіцит води в цьому регіоні, спричинений зменшенням кількості опадів, засоленням, відходом льодовиків і спустошенням, призведе до зниження запасів прісної води, зростання вартості їжі та води, загрожуватиме життєдіяльності людей.
Цей радикальний розвиток подій не справдиться, якщо світ зможе пом’якшити негативні наслідки зміни клімату. Жодна країна не повинна сидіти склавши руки. Насамперед країнам Азії треба готуватися до найгіршого сценарію і вирішувати, орієнтуючись на майбутнє.
Наприклад, програма «Міграція з гідністю» в Кірібаті передбачає навчання та професійну підготовку громадян цієї рівнинної острівної держави в Тихому океані, щоб вони могли знайти гідну роботу закордоном.
Для підготовки до будь-якого сценарію в Азії, необхідні ґрунтовні знання, щоб можна було оцінити потенційний ефект і час початку різних кліматичних подій, а також оцінювати їх вплив на характер міграції. Інформація про конкретні країни дозволить владі покращити якість заходів, що реалізуються наразі. Йдеться про ретельний перепис населення, оскільки під час його проведення найчастіше ігноруються маргінальні спілки, наприклад, жителі нетрів.
Облік населення повинен бути максимальним, а отримані дані передаватися в національні бази даних для моніторингу прогресу і знаходження вразливих груп населення, а також обміном цієї інформації з іншими країнами регіону.
Влада має повідомляти населенню про наслідки зміни клімату, щоб ті, хто хоче лишитися або не може поїхати, були краще до них підготовлені. Країни-джерела мігрантів повинні регулярно проводити національну оцінку ризиків катастроф (щоб можна було планувати потенційні збитки), складати детальні карти ризиків, створюючи системи попередження про катастрофи для відновлення впевненості в населення.
Необхідно будувати нові будинки, дороги, мости та іншу інфраструктуру, наприклад, системи водопостачання, які здатні витримати екстремальні погодні умови.
Також влада повинна створити портативний доступ до системи соціального захисту для тих, хто їде, щоб вони мали підтримку закордоном. А країнам призначення варто переглянути можливість надання робочих місць у надзвичайному режимі для переміщених працівників, використовуючи модель програми Австралії та Нової Зеландії для сезонних працівників. Країни призначення можуть також створювати міські центри праці і професійної перепідготовки для прибулих мігрантів, оскільки деякі не мають здібностей, потрібних для роботи в місті. Вони також повинні визнати кваліфікацію людей, які мають певні знання, і допомогти їм знайти роботу.
Країнам призначення також буде важливо інвестувати в стійку інфраструктуру і забезпечення базових послуг для новоприбулих. Деякі міста неохоче пропонують такі послуги: вони бояться, що це привабить нових мігрантів.
фото: commondreams.org
Проте подібне ставлення лише виганяє мігрантів у нетрі, що призводить до ще більших проблем. Краще скеровувати мігрантів до вразливих сільських зон найближчих міст середніх розмірів, що мають необхідні ресурси для їх прийняття. Це допоможе захистити мегаполіси від зростаючої загрози нестійкості.
Завдяки комплексному підходу згідно з такими принципами, міграція може стати вирішенням проблеми зміни клімату, а не її згубним наслідком . Багатьом країнам знадобиться фінансування на реалізацію цих планів. В рамках Паризької кліматичної угоди 2015 року була створена робоча група з проблем кліматичної міграції. Одне з її основних завдань — гарантувати, щоб в механізмах фінансування адаптації до змін клімату враховувались проблеми міграції.
Сьогодні нам потрібна активна глобальна дискусія з цього питання. Принесе викликана кліматом міграція полегшення чи хаос, залежить від тих заходів та інвестицій, про які ми сьогодні домовимось. Ми повинні почати діяти зараз, щоб вразливі групи населення отримали голос у майбутньому.
Стівен Грофф (Stephen Groff),
віце-президент Азійського банку розвитку у напрямках
Східної Азії, Південної Азії та країн Тихооеканського регіону
Джерело: project-syndicate.org
