strict warning: Declaration of views_plugin_style_default::options() should be compatible with views_object::options() in /home/maxfotoi/public_html/climate/sites/all/modules/views/plugins/views_plugin_style_default.inc on line 0.

Санкції заважають нафтовій свердловині в Арктиці, яка належить Росії та ExxonMobil (частина 2)

Exxon-Mobil-Russia-Sanctions ( Історія про нафтову свердловину в Карському морі, яка пройшла шлях від мультинаціональної до суто російської , продовження)
Давайте спершу розглянемо плюси від знахідки у Карському морі. Найбільшій нафтовій компанії Америки ExxonMobil та Роснєфті, одній з великих державних нафтових компаній Росії, дійсно пощастило, що вони знайшли нафту у своїй першій свердловині, яку пробурила нафтова платформа West Alpha — напівзаглиблювальна бурова платформа, яка належить норвезькій компанії North Atlantic Drilling і якою керує ExxonMobil.

Ну, можливо, це була не тільки удача: багато років тому дослідження визначили, що поклади газу та нафти зі 100% ймовірністю є на цьому клаптику Арктики, а також на прилеглій суші в Росії (Західносибірська нафтогазоносна провінція забезпечує 60% всієї нафтопродукції Росії). У нафтової свердловини в Карському морі, очевидно, є всі шанси перевищити обсяг нафтовидобування в Мексиканській затоці. У зв’язку з розташуванням, найбільш очікуваним покупцем є Китай.

Arctic-basins

Голова Роснєфті Ігор Сєнчін схарактеризував це відкриття:

"Попередня оцінка даної ресурсної бази тільки цього першого відкриття налічує 338 мільйонів кубічних метрів газу та 100 мільйонів тон нафти, і це тільки одна із геологічних структур цього родовища".

Пошуково-розвідувальна свердловина Унівєрсітетская 1, яка має глибину понад 2000 метрів і розташована у східному Приновоземельському родовищі, за словами росіян, створює прецедент для буріння 30-40 інших свердловин.

Перша свердловина зможе виробляти нафту через п’ять чи шість років. Ретельно знесірчена, парафінова нафта, яку можна порівняти з легкою західносибірською (Siberian Light), вигідно відрізняється від менш якісної експортної нафтової суміші Urals. Ну а що, бурильники навіть прогнозують ціну 140-150 доларів за барель, коли чорне золото почне підійматися, спираючись на постійне підвищення цін на нафту. І постачання може тривати ще рік, якщо достатня частина цих ресурсів відновлювана.

Прекрасно для президента Путіна. Його країна отримує 2/3 видобутку. Приватна нафтова корпорація США ExxonMobil, яка підписала договір у 2011 році, після того, як ставку британської нафтогазової компанії BP (British Petroleum) було скасовано, і перед вражаючим провалом безпечного буріння в арктичних водах США транснаціональної корпорації Shell, яка в результаті отримала мораторій, має меншу частку. (ExxonMobil також має угоди про видобуток нафти у родовищі у м. Туапсе в Чорному морі і про переміщення підводної нерухомості з Мексиканської затоки до Росії - але зараз не про це.)

То чиї ж інтереси обстоює ExxonMobil на нафтовій свердловині в Карському морі?

Ви цілком могли б запитати. На мою думку, ні російські, ні американські, а лише свої - інтереси ExxonMobil. Irving Oil, канадська приватна нафтогазова компанія, що розташована в Техасі, очевидно переконала росіян у своєму ноу-хау стосовно буріння найпівнічнішого нафтородовища в Північному Льодовитому океані, яке росіяни розробляли. Понад те, канадська компанія запропонувала свої інвестиції, левова частка яких складає 320 мільярдів доларів. Американська компанія, у свою чергу, не зможе відшкодувати свої витрати, поки не почнеться видобуток нафти. А що втрачати Росії?

Але про всяк випадок, станом на 2014 рік ExxonMobil витратила 6,3 мільйонів доларів, висуваючи своїх кандидатів в уряд США, і санкції проти Росії входять у список їх лобістської програми, повідомляє Сенат.

ExxonMobil має й інші спільні підприємства з Росією. Партнери також домовилися створити конструкторсько-дослідницький центр підводних технологій в Арктиці, який буде розташований у Санкт-Петербурзі, Росія. Розробка центру вже почалася. Російські ЗМІ описують його як першу організацію, спроможну вирішити всі питання, які виникнуть у процесі розробки родовищ континентального шельфу.

"У центрі зосередиться світовий та російський досвід, будуть розвиватися ключові компетенції, які потрібні для розробки шельфових родовищ та створення нових технологій підводного видобутку, у тому числі розробку бурових платформ, суден, бурових установок та підводних установок льодового класу для підготовки та перекачування нафти".

Спільне підприємство уже відновило систему метеорологічних спостережень у Карському морі, які забезпечать бурові установки в регіоні повноцінним комплексом метеорологічного моніторингу. Також у регіоні вже розпочалося вивчення природного середовища проживання морських ссавців та птахів, особливо білих ведмедів.

Ну і ну, помилка Росії.

На жаль, Путін закрутив гайковий ключ у роботах, вирішивши, в той же час, укріпити український головний порт вуглеводнів і трубопроводів до Європи. Зараз ExxonMobil повинна вийти з гри і розірвати угоду про видобування нафти в Карському нафтородовищі через європейські санкції проти Росії.

Американській компанії дали на декілька тижнів більше часу, ніж було обумовлено, нібито для того, щоб закріпити нафтородовище та платформу для безпеки російських операторів. За російськими джерелами, вони виконають свої обов’язки, якщо санкції буде знято і американська компанія зможе скоро повернутися, але вони також дали чітко зрозуміти, що вони відкриті для нових партнерів та їхніх ідей.

А що ще ви знаєте? Росіяни, мабуть, вважають, що Exxon дав їм все, що міг, тому що віце-президент Роснєфті Лариса Каланда заявила на Міжнародному інвестиційному форумі у Сочі, що вже зараз їхня компанія може розвиватись самостійно.

Як підсумок, президент Путін так пояснив ситуацію під час відеоконференції перед третьою хвилею санкцій:

"Сьогодні комерційний успіх залежить від ефективної міжнародної співпраці. Підприємства, як російські, атак і закордонні, прекрасно усвідомлюють це… попри політичні труднощі сьогодні, прагматизм та здоровий глузд переважають, і ми раді це чути."

Далі буде…

Для КліматІнфо переклала та підготувала Аліна Подригун

Редактор: Ірина Коцюбинська

Поділитись в соціальних мережах: