Тропічні ліси – на краю загибелі

Видатний еколог вважає, що головна загроза, яку несе зміна клімату тропічним лісам світу – це не спека, а посуха та невизначений обсяг опадів.  Зростання температур саме по собі не є катастрофою для тропічних лісів світу. Згідно з новою книгою Клода Мартіна, саме посухи та непередбачуваний характер розподілу опадів, що посилюються змінами клімату, вирішуватимуть долю лісу ще до закінчення цього століття.

Клод Мартін, який працює в галузі охорони тропічних лісів з 1970 року, є автором книжки «На краю», написаної на замовлення Римського клубу, що опублікував фундаментальний звіт «Межі зростання» в 1972 році. З тих пір майже 50% лісового покриву світу зникло.

Мартін, колишній генеральний директор координаційної ради Всесвітнього фонду дикої природи, визнає, що існує багато факторів ураження та загибелі лісів, у тому числі великий попит світової економіки на корми для тварин і продукти харчування для людини та світовий попит на біопаливо.

Основні екосистеми

Визнаючи прогрес, досягнутий у науці та охороні природи, Клод Мартін нагадує своїм читачам, що ліси – не просто величезні сховища різноманітних форм життя, а важлива екосистема, що забезпечує усю планету прісною водою, чистим повітрям, а також врегульовує кліматичні умови.

Оцінювання впливу кліматичної зміни на тропічні ліси означає фокусування на тривалості сезону посух і нестачі води, а не на температурі, -  пише Мартін.

Ймовірною причиною загибелі лісів і серйозної загрози досягання критичної точки є не підвищення температури, а п ерехід від регулярних опадів у минулому до більш непередбачуваних і ймовірне зростання кількості посух і лісових пожеж.

Він бачить тенденцію до зростання посух та пожеж, і не лише у басейні річки Амазонка, через те, як зміна клімату підживлюється періодами «Ель-Ніньйо» та «Ла-Нінья», протилежними циклічними порушеннями температури, які відбуваються кожні кілька років в східній частині Тихого океану.

Південне коливання – спільна назва «Ель-Ніньйо» та «Ла-Нінья», вплив яких поширюється на тисячі миль.

Читати також:  Повернення Ель-Ніньйо?

Мартін є одним з тих науковців, які переконані, що зміна клімату посилить Південне коливання. Оскільки наслідки глобального потепління зростають, Південні коливання стають частішими, кількість опадів і надалі знижується через втрати і роздрібненість лісів, а посухи мають тенденцію ставати більш поширеними і більш серйозними. Тому порочне коло перетворюється на постійну спадну спіраль.

«Коли у 1997 – 1998 роках відбулося найсильніше Південне коливання ХХ століття», - пише Мартін, - це вважалося незвичайним явищем. […] Воно викликало сильну посуху в Амазонії, Південно-Східній Азії та Мексиці та мало масивний вплив на чисту первинну продуктивність лісів, а отже на їх здатність накопичувати вуглець, а також на лісові пожежі».

Після чергової сильної посухи в 2001 році, що настала після ще одного Південного коливання, близько третини лісів Амазонки накопичили значно менше вуглецю і стали уразливими до вогню . Незабаром після цього сталися ще дві посухи, в 2005 і 2010 роках. Першу з них було визнана такою, що відбувається раз на сто років.

Читати також:  Папа Франциск: «Руйнація тропічних лісів – це гріх!»

Найшвидше потепління

Побоювання Мартіна не обмежуються Амазонією. Він цитує дані по моделюванню клімату Міжурядової групи експертів зі зміни клімату, які показують, що температура в Африці може підвищитися на 3-4°С до кінця цього століття . Це стане найшвидшим потеплінням з кінця останнього льодовикового періоду близько 11 500 років тому. Це наразить чудові ліси басейну річки Конго на ризик серйозних ушкоджень.

У глобальному масштабі Мартін не обнадіює. «Поточний курс викидів парникових газів, млява діяльність урядів і безсилля міжурядової системи зробили дуже малоймовірним ріст глобального потепління в межах лише 2°C», – говорить він.

За середньомасштабним сценарієм викидів, концентрація вуглекислого газу в атмосфері до кінця цього сторіччя, імовірно, зросте до небаченого за останні 50 мільйонів років рівня. Але Мартін вважає, що криза лісів буде безконтрольно розвиватися ще кілька десятиліть перед цим.

Він прогнозує: «Вирішальний період для перспективного майбутнього лісів - це друга половина століття, коли глобальне потепління, швидше за все, перевищить на 2°C середньосвітову температуру доіндустріального періоду.»

На думку авторів сайту «Клаймет Ньюз Нетвек», наближається небезпечний переломний момент в процесі зміни клімату, який сам себе підсилює та якого дуже важко уникнути.