Зміна клімату - причина зникнення традиційних спільнот Аляски

Добре відомо, що острівні країни, такі, як Тувалу і Мальдіви можуть стати непридатними для життя в результаті зміни клімату, однак, менш відомим є факт, що такі громади існують і в США. Так, невпинно зростає кількість корінних жителів Аляски, які перебувають на межі втрати своєї батьківщини через ерозію, повені, відлиги, що є наслідком підвищення температури в Арктиці.

І хоча в нашій уяві втрата батьківщини (як для острівних країн внаслідок зміни клімату) це процес поступовий і передбачуваний, для громади Ківаліна з північного заходу Аляски він, в реальності, часто стає раптовим, жорстоким і некерованим, схожим на сильний шторм, який може зруйнувати узбережжя, загрожуючи безпеці населення.

В той час як континентальна частина США перебуває між екстремальними погодними умовами: від сильних буревіїв, підсилених збільшеною кількістю опадів, до тривалих посух, підсилених спекою, кліматичні зміни в Арктиці є не на стільки контрастними – рівномірне потепління. Потепління впливає на танення льодовиків та вічної мерзлоти, і зміну цілих екосистем .

Ці зміни впливають не лише на білих ведмедів, а й на населення Арктики, особливо на корінні громади, що залежать від земель для задоволення  своїх повсякденних потреб. І вони розуміють, що довкілля навколо них змінюється. Деякі спільноти також потерпають від постійних переселень. Це стосується громади Ківаліна, що утворила поселення Інупіак з  427 осіб на тонкій смужці землі між Чукотським морем і Лагуною Ківаліна.

Читайте також ]]> Білі ведмежата гинуть через глобальне потепління ]]>

У 2003 році Рахункова палата США (англ. The Government Accountability Office, GAO) , видала звіт, в якому заявила про необхідність негайного переселення поселення через ерозію внаслідок буревіїв, спричинених зміною клімату . А у доповіді Інженерних військ США (англ. United States Army Corps of Engineers, USACE)  за 2006 рік зазначено, що Ківаліна зникне від ерозії за 10-15 років.

Самі ківалінці проголосували за переселення ще в 1992 році. То в чому проблема? На практиці не існує ніякої офіційної політики переселення в США , а державні установи не мають інструкцій з переселення. Державна політика з боротьби зі стихійними лихами передбачає допомогу населенню у зміцнені вже існуючих поселень, а не переїзд в нові.

Прогалини в існуючій політиці щодо гарантування безпеки жителям Аляски були зазначені ще в доповіді 2009 року Рахункової палати США: « Корінні мешканці Аляски: незначний прогрес у переміщенні поселень, яким загрожує повінь та ерозії» . У доповіді міститься рекомендація щодо створення уповноваженої урядової установи для надання допомоги громадам, які зараз намагаються здійснити переселення самостійно.

У 2008 громадські адвокати-правозахисники подали позов щодо відшкодування заподіяних збитків проти 24 компаній з видобування викопного палива . В позові стверджується, що громада Ківаліна потерпає від негативних наслідків  заподіяних саме викидами парникових газів, одними серед найбільших забруднювачів у світі яких є компанії-відповідачі.

У 2009 році Суд Північної Каліфорнії відхилив позов громади Ківаліна. Зараз він оскаржується .

Ситуація з громадою Ківаліна свідчить про необхідність адаптації діючої політики боротьби зі стихійними лихами до сучасних кліматичних змін.

США мають запроваджувати політику зі зниження викидів, необхідно досягти концентрації викидів у 350 ppm (частинок на мільйон) та стабілізації клімату. Але також є необхідною і адаптаційна політика зі зміни клімату, особливо, для тих громад, для котрих переселення це єдиний шанс.

Автор: Крістін Ширер , дослідниця Каліфорнійського університету в Санта-Барбарі у галузі науки, техніки і суспільства, дослідниця «CoalSwarm».  Автор статей в «Conservation Letters», «the Huffington Post», «Truthout» і автор книги: «Ківаліна: історія зміни клімату» (англ. Kivalina: A Climate Change Story).