Кліматичні зміни можуть «підірвати» Світовий океан до настання 2100 року

Велика група вчених з різних країн світу втілила у життя дуже важливе дослідження, яке, на жаль, залишиться непоміченим широкою громадськістю. Вперше було описано увесь ланцюг біогеохімічних змін у Світовому океані, що спричинені антропогеними викидами парникових газів, - увесь ланцюг подій, що впливають не тільки на місця проживання морських організмів і глибин океану, але й на людей.

Попередні дослідження були пов'язані здебільшого з потеплінням та окисленням океану і в значній мірі недооцінювали біологічні та соціальні наслідки кліматичних змін.

Читати також: Світовий океан потерпає від задухи

Читати також: Підвищення кислотності океану — загроза для молюсків та людей  

Вчені наголошують, що поєднання таких чинників, як окислення океану, збіднілий рівень кисню і, як наслідок, зниження продуктивності морських організмів, можуть вплинути на багатьох людей у світі . Будуть порушені не тільки харчові ланцюги, але постраждають і рибальство з туризмом . За даними дослідження від 470 до 870 млн. найбідніших людей світу живуть за рахунок дарів моря. Отже, робочі місця, доходи, саме життя в багатьох країнах зміняться разом з біогеохімічними умовами океану.

«Якщо ви поглянете на Світовий океан, то у ньому є кілька ділянок, яких ці зміни не торкнуться. Найбільше постраждають ті ділянки, які опиняться під одночасним впливом потепління, окислення та зниження рівня кисню й продуктивності. Наслідки будуть досить значними, адже виживання видів, кількість особин, діапазон розмірів тіла, біорізноманіття, функціонування екосистеми - все залежить від біогеохімічних умов океану», - зазначає провідний автор Каміло Мора з Гавайського університету в Маноа (США).

«Багато глибоководних екосистем є настільки стабільними, що навіть невеликі зміни температури, рівня кисню або рівня кислотності (рН) можуть призвести до зниження життєздатності глибоководних спільнот. Не може не турбувати й той факт, що люди видобувають все більше океанічних ресурсів, а разом з тим все більше пошкоджують глибини океану», - підкреслює співавтор Ліза Левін, професор, директор Центру морського біорізноманіття та охорони природи Океанографічного інституту ім. Скріппса (США).

Каміло Мора та Крейг Сміт з Гавайського університету в Маноа об'єднали зусилля 28 осіб, серед яких були фахівці з моделювання клімату, біогеохіміки, океанографи та соціологи.

Читати також:   Проблема з оцінкою впливу зміни клімату на океани

Дослідники скористалися найсучаснішими і найнадійнішими моделями прогнозування змін клімату, розробленими для П'ятої доповіді Міжурядової групи експертів зі змін клімату. В рамках цього прогнозування було зроблено розрахунок збігів змін температури, рівня кислотності (рН), рівня кисню і первинної продуктивності, виходячи з двох сценаріїв: звичайного , в якому концентрація СО2 в атмосфері може досягти 900 частин на мільйон до 2100 року , та альтернативного , при якому концентрація зупиниться на позначці 550 частин на мільйон (для цього потрібні негайні узгоджені заходи щодо зниження викидів вуглекислого газу).

З'ясувалося, що більша частина поверхні океану одночасно потерпає від впливу потепління, окислення, кисневого голодування і зниження продуктивності різної інтенсивності. Лише дуже невелика частина Світового океану (здебільшого у полярних регіонах) зіткнеться з протилежною загрозою, тобто зі зростанням рівня кисню і продуктивності, тоді як охолодження та підвищення рівня кислотності (рН) не варто чекати ніде.

«Навіть, здавалося б, позитивні зміни у високих широтах не обов'язково принесуть користь. У ці ділянки у зв'язку зі зміною стану океану іммігрують інвазивні види, які поставлять під загрозу місцеву живність і людей, що живуть за її рахунок », - підкреслює співавтор Чілін Вей з Меморіального університету Ньюфаундленду (Канада).

Вчені нанесли на карту 32 морські середовища існування та «гарячі точки» біорізноманіття і спробували оцінити їх потенційну уразливість до змін. Залучено також дані про залежність людини від морепродуктів і послуг та про можливості соціальної адаптації для оцінки вразливості населення прибережних районів до прогнозованих змін біогеохімічних умов океану. «Попередні дослідження були присвячені місцевим наслідкам, а ми вперше розглянули весь Світовий океан і вплив супутнього стресу на різноманітні середовища існування і людей», - пояснює співавтор Ендрю Тербер з Університету штату Орегон (США).

До 2100 року глобальні середні значення показників для верхнього шару океану будуть приблизно такими: температура збільшиться на 1,2-2,6 °С (тут і далі - в порівнянні з поточними показниками), концентрація розчиненого у воді кисню знизиться на 2-4% , рівень кислотності (рН) - на 0,15-0,31 , обсяг продукції фітопланктону - на 4-10% . Зміни температури та рівня кислотності (рН) на морському дні згідно з прогнозами будуть не настільки значними, але зниження рівня кисню - приблизно таким самим.

Найбільші абсолютні зміни біогеохімічних умов океану торкнуться коралових рифів, скупчення водоростей та мілководних бентічних середовищ м'якого дна , тоді як глибоководні місця існування видів будуть уражені найменше. «Глибоководні системи охоплюють більшу частину поверхні Землі і надають цілий ряд важливих екосистемних послуг: ховають вуглець у відкладеннях морського дна, амортизують кислотність океану і виконують роль величезного резервуара біорізноманіття. Проте моделюванню наслідків кліматичних змін цієї надзвичайно величезної екосистеми приділяється дуже мало уваги» - нагадує пан Сміт.

«Наслідки кліматичних змін відчує весь океан, зверху до низу. Моторошно навіть припустити, наскільки величезним буде цей вплив. Це - наш спадок, і ми не маємо права його ігнорувати», - підкреслює співавтор Ендрю Суітмен з Міжнародного науково-дослідного інституту Ставангера (Норвегія).