strict warning: Declaration of views_plugin_style_default::options() should be compatible with views_object::options() in /home/maxfotoi/public_html/climate/sites/all/modules/views/plugins/views_plugin_style_default.inc on line 0.

Сорочка та штани: екологічно і безпечно?

Сорочка та штани: екологічно і безпечно?

Огляд торгових марок, кожна з яких має свої « критерії екологічності ».

Одяг, який ви щойно придбали, слід випрати перед тим, як одягати, бо хто його зна, що за хімікати використовували, щоб волокна тканини стали м’якими, мали привабливий колір і не м’ялися.

Коли прямуєш до одного з популярних магазинів одягу , слід мати на увазі, що виробник міг використати усілякі хімічні речовини для того, щоб тканина приваблювала покупців через скло вітрин. На кожному етапі виробництва — ткання, очищення, висвітлення, обробка та фарбування — зазвичай використовують певний набір речовин. Серед цих хімікатів можуть бути речовини, котрі погано впливають на здоров’я та екологію. Для тих, хто вирішив відмовитися від такого одягу, пропонуємо огляд торгових марок, кожна з яких має свої « критерії екологічності ».

Штампи GOTS та IVN BEST  

Досить відомий штамп GOTS (Global Organic Textil Standard) вважають одним із найсуворіших та вартих довіри. Принаймні так пише преса і трейдери. Більш суворим з точки зору екологічної безпеки є сертифікат IVN BEST, котрий видає Міжнародний союз природної текстильної промисловості. Але штамп має жорсткіші умови, тому його ми рідше бачимо на одязі.

Обидва штампи ставлять на природному текстилі та вимагають, щоб тканина містила певний відсоток волокон з сировини екологічного сільського господарства чи тваринництва. GOTS вимагає 95 % таких волокон за стандартних умов або 70 % - за пом’якшених, тобто тканина може містити певну частину синтетичних волокон. Натомість одяг з сертифікатом IVN BEST виготовлений зі 100 % сертифікованого природного волокна, за винятком блискавок, застібок, підкладок і т. ін.

GOTS дозволяє більше фарбників та домішок, ніж IVN BEST. Як виняток для фарбників з вмістом важких металів допускається застосовувати мідь. Мерсеризація, тобто збагачення бавовняної пряжі натровим лугом для покращення блиску, GOTS дозволяє. Допускаються також висвітлювачі та використання силікону для оздоблення. Обидва останні приклади IVN BEST забороняє.

Обидва штампи вказують на контроль усього ланцюга виробництва текстилю, від сировини до готового одягу. Окрім того, ці знаки гарантують дотримання соціальних гарантій.

Третій, досить розповсюджений штамп для природних та синтетичних тканин, — Öko-Tex Standard - Textiles Vertrauen (Еко-Текс Стандарт — Довіра до текстилю). Але у даному випадку слід добряче придивитися, бо існує кілька варіантів такого штампу.

Штамп Ökotex - Textiles Vertrauen  

Стандарт 100 оцінює готову продукцію на вміст хімічних речовин та на перевищення допустимих граничних значень. Стандарт 1000 проводить контроль виробництва щодо дотримання умов праці та екологічного менеджменту. Стандарт 100plus стосується продукції, котра виготовлена на сертифікованих підприємствах.

Найчастіше ми можемо зустріти Стандарт 100, бо вимоги такого сертифікату не занадто високі. Той, хто бере до уваги весь ланцюг виробництва, має шукати Стандарт 100plus.

Досить часто в магазинах можна побачити одяг з поміткою «organic cotton» (органічна бавовна). У даному випадку виробники мають на увазі, що лише бавовна виготовлена без шкоди екології. Про те, чи використовувалися хімічні речовини на інших етапах виробництва, мова не йде.

Якщо говорити про оцінку одягу щодо його впливу на навколишнє середовище, слід брати до уваги кілька параметрів . Хто бажає бути цілковито впевненим, купує природні тканини замість синтетичних, бо у такому випадку — якщо наявне маркування — вони мають відповідати більш жорстким вимогам.

Як приклад, одяг марок «Cotonea» або «Engel» має сертифікат IVN BEST. Торгові доми «Hess Natur-Textilien» та «Lebensfluss» пропонують одяг, виготовлений за вимогами GOTS або IVN BEST. Більший перелік окремих виробників кожен може побачити на ]]> сторінці ]]> Міжнародного союзу природної текстильної промисловості.

 

Для КліматІнфо переклала (та підготувала) ]]> ]]> Оксана Дущенко

Редактор: Анастасія Чабаненко

 

Поділитись в соціальних мережах: