strict warning: Declaration of views_plugin_style_default::options() should be compatible with views_object::options() in /home/maxfotoi/public_html/climate/sites/all/modules/views/plugins/views_plugin_style_default.inc on line 0.

П’ять еко-злочинів, які ми чинимо щодня

Вважаєш себе другом природи? Ходиш з екоторбою? 

Не дури себе! Ось 5 твоїх вчинків, від яких природу нудить.

Інколи може скластися враження, що зміни клімату – це справа великої політики, міждержавних переговорів, протоколів про обмеження викидів. Але   насправді зміни клімату починаються вдома . Не будемо заперечувати необхідності чітко спланованих глобальних дій, але точно так само, як кожен з нас робить свій щоденний вклад у світову проблему, кожен з нас може стати частиною її рішення.

Отже, запитайте себе: « наскільки я зелений ?». Можливо, ви робите щось для навколишнього середовища; але навіть якщо ви не купуєте воду у пляшках, їсте тільки місцеві продукти і багатократно використовуєте пластикові пакети, все одно існує ймовірність, що деякі з ваших звичок набагато дорожчі для навколишнього середовища, ніж вам думається. Більше того, якщо усі навколо мають такі ж звички, їх сумарний шкідливий вплив важко не помітити.

1. Кава.

//blog.timesunion.com/homedecor/files/2010/10/eco-cup.jpg Почнемо з кави. Її виробників чи не найбільше серед найпрогресивніших течій – так звані «продукти сталого розвитку», «продукти органічного землеробства», «продукти чесної торгівлі». Справді, чесна торгівля може зменшити експлуатацію селян, а ваш вибір на користь органічних продуктів сприяє впровадженню більш екологічно сталих методів виробництва. Але, як би там не було, чашка кави, завареної у кавоварці, обходиться природі у 125 грамів викидів СО 2   – дві третини при виробництві, і третина під час заварювання.

Зображення: Багаторазова порцелянова чашка для кави, яку можна використовувати для купівлі кави "з собою". Чи не час ходити зі своїми чашками по всіх цих кафешках і нам? Цікаво, як відреагують продавці.

Якщо ж ми обмежимося звичайною розчинною кавою, це зменшить обсяг викидів до 80 грамів. Але навіть за таких умов любитель кави, що випиває 6 чашок на день, щороку «генерує» 175 кілограмівСО 2 . Це приблизно дорівнює авіаперельоту в межах Європи – скажімо, з Лондону до Риму. Якщо ж додамо сюди звичку додавати у каву молоко, то метан, що виділяється внаслідок процесів життєдіяльності молочної корови, збільшить кліматичний вплив вашої кави більш ніж на третину.

Це ще не все: як підрахувала природозахисна організація WWF, для виробництва кави, молока, цукру і стаканчика для однієї порції кави-лате «на виніс» потрібно 200 літрівводи. Отже, якби усі любителі починати робочий день з чашки кави наважилися від неї відмовитися, наша планета зітхнула б з полегшенням.


Читайте також   ]]> Зміна клімату і кава ]]>


2. Туалетний папір

//c20thdesign.files.wordpress.com/2011/06/recycled-toilet-paper-green-earth.jpg Так само, як і у випадку з кавою, виробники туалетного паперу вже давно мають спеціальні пропозиції для екологічно свідомих споживачів. На першому місці – туалетний папір, повністю виготовлений з вторсировини, який не тягне за собою значних витрат енергії і викидів, пов’язаних з вирубуванням дерев і обробкою нової деревини. Кожен кілограм переробленого матеріалу економить 30 літрівводи і 3-4 кВт∙год електроенергії. Оскільки 1кВт∙год традиційної електроенергії обходиться у 500 гСО 2 , це означає економію від 1,5 до 2 тон СО 2   на кожну тону клітковини.

Зображення: Туалетний папір з 100% переробленої сировини. А от в більшості Азіатських країн туалетний папір взагалі не використовують, замість нього в туалетах є кран або глечик з водою.

Туалетний папір з перероблених матеріалів широко використовується у Європі й Південній Америці, хоча навіть у цих регіонах на нього припадає тільки 1 рулон з 5. У США ж це досі товар для «обраних». Пересічний американець щороку витрачає 23 рулони туалетного паперу, що в перерахунку на країну вцілому складає 7 мільярдів рулонів. Серед них лише 1 рулон з 50 на 100% виготовлений з вторинної сировини. Як зазначає Ґрінпіс, це не лише призводить до надмірних витрат енергії і води, але також вимагає додаткової вирубки лісів у Північній Америці, і – як наслідок – скорочує біорізноманіття.

Не дивно, що споживачі обирають туалетний папір з нової деревини: його довгі волокна забезпечують високу м’якість і «пухнастість» паперу. Кожного разу, коли папір переробляють, його волокна коротшають, і м’якість втрачається; таким чином, може знадобитися додавання принаймні невеликої частки нової деревини. Щоб споживач міг перевірити, чи шкодить його покупка лісу, Рада догляду за продуктивними лісами США ввела спеціальне означення паперу: «нові волокна, використані при виробництві, походять з територій екологічно сталої лісозаготівлі».

3. Швидкоплинна мода

//indigodays.typepad.com/.a/6a011570622f0c970b0133f1e55c89970b-800wi У 1990 році світові обсяги виробництва текстильної продукції вимірювалися 40 мільйонами тон. На 2005 рік ця цифра вже зросла до 60 мільйонів тон. Цей стрімкий зріст виробництва і споживання живлять дві сили: швидкоплинна мода і низькі ціни, що забезпечуються незліченними фабриками-«потогінками». В результаті, більшість одягу, що сьогодні купується, виходить з ужитку задовго до того, як зноситься. У Великобританії, де середня одиниця одягу носиться менш ніж третину від можливого терміну використання, більш ніж мільйон тон одягу щороку викидається і закінчує свій шлях у сміттєспалювальних печах.

Зображення: Капці, сплетені з решток старого одягу. А моя бабуся робила за таким принципом хатні килимки.

Навіть світова економічна криза майже на вплинула на ставлення британців до моди: у 2009-му, наприклад, було продано навіть більше одягу, ніж у 2008-му. Існує частковий вихід з ситуації: якщо не вдається побороти звичку, можна, принаймні, «позбавлятися доказів» у більш екологічний спосіб.

На сьогодні у США і Великобританії лише близько чверті текстильної продукції використовується ще раз або йде на переробку. Перероблені тканини мають безліч застосувань: від наповнювачів матраців до обшивки сумок і взуття, але насправді зелена альтернатива – це повторне використання. Енергія, яка йде на прийом, обробку і продаж використаної речі, складає лише близько 2% енергії, потрібної для виробництва нового одягу. Кожен кілограм нової бавовни, збережений завдяки використанню одягу з секунд-хенду, заощаджує аж 65 кВт∙год енергії, що відповідає 32,5 кгСО 2 . Якщо ж йдеться про поліестер, заощадження збільшуються до 90 кВт∙год на кілограм.

На виробниках одягу у самій лише Великобританії лежить відповідальність за викиди 3-х мільйонів тон СО 2   щорічно. Таким чином, частіший вибір на користь секонд-хенду може призвести до значних заощаджень електроенергії і скорочення викидів парникових газів.


Читайте також   ]]> Екологічна мода ]]>   та   ]]> Фрі-маркет ]]>


4. Прання

Поки мода закликає збирати в кожному домі цілі гори одягу, екологічний кошт цього споживання має ще краще законспірованого брата-близнюка: енергію, потрібну на прання цього одягу. Ідеальна чистота стала для багатьох стандартом, відколи реклама переконала нас, що сорочки мусять бути «білішими за біле», простирадла повинні завжди пахнути весняними квітами, і що завжди бути вдягненим у свіжовипраний одяг – запорука успіху. Для багатьох це звелося до неписаного правила: «одягнув раз – і в прання». Насправді у тій же Великобританії, за даними книги   «Екологічно стала мода і текстиль»   ( Sustainable Fashion and Textiles by Kate Fletcher, Earthscan, 2008), лише близько 7,5% одягу, що потрапляє до пральної машини, насправді має ознаки забруднення. Решта одежин опиняється там просто через те, що лежали на підлозі, а не висіли на вішалці. Ця звичка – неймовірне марнотратство води, прального порошку і енергії.

//irvingparkgardenclub.files.wordpress.com/2011/04/clothes-drying-on-outdoor-lines.jpg Як показало одне дослідження, більш ніж 80% викидів СО 2 , що спричиняються протягом життєвого циклу блузки з поліестеру, були пов’язані з її регулярним пранням і сушінням. Що ж до бавовняних речей, на їх прання часто йде ще більше енергії.

Зображення: Знаєте, а особисто мені білизна, котра сушиться на сонці, здаєтся чимось таким романтичним. Може, це через кіношні сцени, де вона розвішує випарний одяг, а він раптово повертається живий-здоровий з війни?

Легко простежити, як ці викиди накопичуються. На один пральний цикл повністю завантаженої пральної машини потрібно близько 1,2 кВт∙год електроенергії. Якщо ж далі цей одяг потрапляє в барабанну сушарку, додається ще 3,5 кВт∙год, отже, маємо 2 кгСО 2   на одне прання. Якщо таких праннів 4 або 5 на тиждень, щорічні викиди однієї родини можуть перевищити півтони. Якщо взяти до уваги, що загальні викиди середнього європейця складають близько 10 тон на рік, то стає зрозуміло: на прання припадає доволі значний відсоток. Що можна запропонувати? Сушити білизну у традиційний спосіб, прати за нижчих температур, чекати, поки назбирається повна машина одягу, а не прати з частковим завантаженням – усе це може зменшити викиди від прання. А ще краще – просто не так часто прати :)

5. Марнування їжі

З усіх видів над споживання, що завдають клопотів як суспільству, так і світовій екології, мабуть, найбільш вражаючим є марнування їжі. Американці викидають близько 30% їжі, тобто 48 мільярдів доларів щорічно. Аналогічні обсяги можна побачити і в Європі: у Великобританії, наприклад, щорічно викидають близько 6,7 мільйонів тон їжі. Більша частина цієї маси осідає на сміттєзвалищах, виділяючи при цьому дуже сильний парниковий газ – метан. «Лідерство» належить картоплі – близько 359 тис. тон на рік залишаються незʼїденими. Не далеко від них відстали хліб і яблука. Далі йдуть м’ясо і риба (понад 160 тис. тон), варений рис і макарони (78 тон). Загалом, змарновані продукти щорічно обходяться британцям у 10 мільярдів фунтів стерлінгів, що відповідає додатковим 15 мільйонам тон СО 2   (за матеріалами   ]]> WRAP ]]> ).

//newsimg.bbc.co.uk/media/images/46313000/jpg/_46313009_006340785-1.jpg Ці додаткові значні обсяги їжі мають наслідки на кожній ланці ланцюжка постачання: стають необхідні додаткові площі для зберігання, транспорт, упаковка. Але найбільший вплив має саме виробництво їжі, особливо у випадку м’ясо-молочних продуктів. Наприклад, щороку у Великобританії марнується 40,2 тис. тон молока, а у карбоновому вимірі це відповідає 40 тис. тон СО 2 . Це можна порівняти з річними викидами 10 тис. автомобілів, або з перельотом 30 000 пасажирів з Лондону до Нью-Йорку і назад.

Зображення: В селі це все набагато простіше - все, що не з'їдається, йде або худобі або на компост. Хоча гамбургерів корові не подужати.

Чому люди викидають їжу? Зазвичай, частина її залишається на тарілках, коли всі вже поїли, або ж скінчився термін придатності, або вона просто «має поганий вигляд». Активісти WRAP радять: будьте уважні з порціями під час приготування їжі, заздалегідь звертайте увагу, коли має скінчитися термін придатності, зберігайте їжу в добрих умовах, перед походом в магазин уважно аналізуйте, що у вас вже є, і головне –   не йдіть за покупками голодним.


Читайте також   ]]> Фриган: Їж сміття ]]>   та   ]]> Викидання їжі спричиняє світовий дефіцит води ]]>


Можливо, якби цей список складали ви, то до нього потрапили б інші поширені звички, як-от   масове користування кондиціонерами, надмірне змивання туалетів або глянцеві журнали ; навіщо ж зразу братися за ранкову каву і модний одяг? Як би там не було, кумулятивний ефект наших щоденних рішень має неабиякий вплив на навколишнє середовище. І, довідавшись про їх шкоду сьогодні, ми можемо зробити кращий вибір завтра.


Читайте також   ]]> Здоровий спосіб життя врятує Умку, Лоло і Велику черепаху ]]>


 

Для   КліматІнфо   переклав   ]]> Дмитро Кушнір ]]>

Поділитись в соціальних мережах: