Як антиутопії вчать про зміну клімату

Не слухати, як медійники (та вчителі наук) без упину говорять про зміну клімату – дуже просто, але причиною більшості антиутопічних суспільств у книжках, від «Голодних ігор» (на фото) до «Дивергента», є незмінно величезна природна катастрофа. Настав час прочитати, вивчити урок і почати діяти, доки не стало надто пізно.

Зміна клімату. Ми вчимо про неї в школі. Ми бачимо її в новинах та телепередачах про природу. Нам говорять, що вона настає і це безповоротно, якщо ми щось не зробимо. Але ми молоді. Більшість з нас не слухає, правда ж? Ми – це інтернет, смартфони, комп’ютерне покоління, і більшість з нас не розуміється в питаннях відновлювальної енергії чи вуглецевого сліду.

І хоча про ці поняття ми знаємо, нам часто здається, що вони нас не зачіпають. І я була такою. А потім я прочитала мою першу книжку на тему екологічної катастрофи – антиутопію.

Ідея – у футуристичному світі, спустошеному тими явищами, які впливають на навколишнє середовище зараз... Це лякало: думка, що такий жах, біль і страх можуть прийти від великої кількості автомобілів і звички забувати вимикати світло (і корів – вони виробляють купу шкідливих газів... пукаючи!).

Так, школа вчить нас багатьом речам. Алгебра. Наукові експерименти. Правопис. Але коли справа доходить до подій навколо нас, екологічних та політичних, чи щось насправді переможе безвихідь? Кожен повинен вчитися на помилках із книжок – і особливо антиутопічних. Якщо подивитися на причини, які передують створенню книжкових антиутопічних суспільств, то каталізатором, як правило, слугує руйнування навколишнього середовища, світова війна або величезний ядерний вибух . Усі техногенні проблеми – це те, що нам під силу з легкістю зупинити.

« ]]> Проповідь вогню ]]> » Франчески Хейг (The Fire Sermon, Francesca Haig): величезний ядерний вибух, який знищив більшу частину людства. Ця ж катастрофа у « ]]> Історії, розказаній Служницею ]]> » Маргрет Етвуд (The Handmaid’s Tale, Margret Atwood) призвела до смерті та стерилізації.

Кадр з фільму "Історія, розказана Служницею" за мотивами одноіменної книги

Масове вбивство і знищення (хоча без уточнення причини) призвело до « ]]> Голодних ігор ]]> » – і дійсно, хто захоче, щоб таке відбулося? Точно не я, тому що, серйозно, якби я брала участь у «Голодних іграх», я б точно померла...

Інша катастрофа створила світ « ]]> Дивергента ]]> » – і тоді як там все виглядає не так уже й погано, що ж, вітаємо « ]]> Інсургент ]]> » та « ]]> Аллігент ]]> » …

Кадр з фільму "Інсургент" за мотивами одноіменної книги

Через велетенські екологічні катастрофи (сонячні спалахи і цунамі) виник Глейд (від. англ. glade – прогалина – прим. перекладача) у « ]]> Той, що біжить лабіринтом ]]> » , не знаю як ви, а я б не хотіла застрягнути у Лабіринті...

]]> ]]>

Кадр з фільму "Той, що біжить лабіринтом" за мотивами одноіменної книги

А у трилогії Патріка Несса « ]]> Ступа хаосу ]]> » (Chaos Walking trilogy, Patrick Ness) людство переселилося на нову планету, де кожен чує думки іншого і де всім керує моторошна псевдоцерква, яка вчинила геноцид і вторглася у інші міста і ... це не є добре.

Книжки хороші, вражаючі, проте світ... Так, не хотілося б там жити...

Ядерний апокаліпсис. Неконтрольована зміна клімату, яка руйнує навколишнє середовище. Зміна клімату – це проблема нашого покоління, яку маємо вирішувати ми зараз, а не в далекому майбутньому. Ми наближаємося до кінця світу, люди! Жартую, жартую. Сподіваюся...

Минуле – це вже річ написана, коли ж майбутнє – то ще невизначена картина: ми не знаємо, що станеться з нашим довкіллям, якщо ми будемо в змозі його змінити.

Читати також: Земля 2100, якою вона буде?

І ось, коли антиутопія приходить у це рівняння: вони д ивляться на усі страшні невизначеності, через які ми хвилюємося зараз, і вкладають їх у зруйноване майбутнє, вибудовуючи суспільство (як правило, страхітливе і зле) навколо катастрофи. Це спосіб показати важливість охорони навколишнього середовища, а також допомогти підліткам та дітям розібратися із суворою дійсністю.

Я впевнена, що усі ми знаємо, що іноді досить важко вчитися з підручників на уроках географії. Важко вмістити в голову всі факти й статистичні дані чи ключові слова про зміну клімату. А потім ви читаєте щось на зразок « ]]> Дихай ]]> » Сари Кроссан (Breathe, Sarah Crossan) або « ]]> Останній дикий ]]> » Пірса Тордея (The Last Wild, Piers Torday) і починаєте розуміти. Розуміти, наскільки все серйозно, як відчайдушно ми повинні щось робити . Я маю на увазі, хто хоче жити у пузирі?

Читати також: Як «Інтерстеллар» змусив Майкла Кейна ще раз замислитися про зміну клімату

Хто хоче жити у світі, де тварини зникли звідусіль, окрім однієї місцини? Ніхто! Ми любимо справжнє повітря й ми любимо тварин! І ось, ось чому ми повинні читати антиутопії. Це робить зміну клімату цікавою. Це дає нам зрозуміти, наскільки важлива охорона навколишнього середовища. Це змушує нас думати. Це змушує нас діяти. Ми повинні дивитися на всі помилки, про які пишуть у книгах і які призводять до цих приречених світів, і ми повинні їх змінити.

Ми повинні зробити все від нас залежне, щоб уникнути апокаліпсису, і ми маємо вчитися з книжок. Перероблювати. Зберігати енергію. Унеможливити ядерний вибух... Так що тепер кидаю виклик дітям, підліткам та їхнім батькам у всьому світі. Зробіть що-небудь для навколишнього середовища сьогодні. А ще придбайте кілька антиутопій. Прочитайте їх. Зрозумійте. Змініть що-небудь.

Меган Квібелл (Megan Quibell)

Читати також: 7 фільмів, які нагадують, що людство — частина природи