Люди знищили половину зелених насаджень світу

Дослідники прагнуть зрозуміти зв'язок між людьми і деревами, провівши «перепис зелених насаджень». Згідно з новим масштабним переписом дерев планети, виявилося, що «блідо-синя точка»¹ вміщує більше 3 трильйонів дерев. Однак із часів народження людської цивілізації загальна кількість дерев зменшилася майже на 50%.

Ліси поглинають і утримують у собі двоокис вуглецю, підтримують якість повітря і води в належному стані, розповсюджуючи поживні речовини екосистемами.

Це дослідження вважають найточнішим на сьогодні переписом кількості дерев. Відповідно до нього у світі налічують 3,04 трильйона дерев, іншими словами, 422 дерева на людину . Для вирахування кількості зелених насаджень на планеті дослідники використовували супутникові знімки, інвентаризацію лісів та суперобчислювальні технології. За словами науковців, зараз нараховують у 7,5 разів більше дерев, ніж при попередніх обчисленнях.

Науковці також користувалися проектними картами теперішніх і минулих лісонасаджень, інформацією, наданою Програмою ООН із захисту довкілля (United Nations Environment Programme) для оцінки втрат дерев із часом. Виявилося, що із зародженням людської цивілізації загальна кількість дерев на Землі зменшилася на майже 46%.

Головний автор дослідження, Томас Краутер (Thomas Crowther), постдокторант Єльського інституту лісництва та досліджень довкілля (Yale School of Forestry & Environmental Studies) із Нью-Хейвена, що в Конектикуті, стверджує: « Дерева – одні із найзначніших та найпотрібніших організмів на Землі, а ми лиш нещодавно спромоглися зрозуміти їх глобальний об’єм та поширення ».

За словами дослідників, перепис дерев допоможе вченим краще зрозуміти розподіл видів тварин і рослин у світі, наслідки зміни клімату і те, як дерева формують своє середовище.

Також експеримент допоможе прояснити роль дерев у глобальному циклі двоокису вуглецю. Під час фотосинтезу ліси поглинають і утримують двоокис вуглецю із атмосфери, а потім продукують кисень як побічний продукт, відіграють головну роль у перерозподілі впливу парникових газів в атмосфері.

« Вони вміщують величезну кількість двоокису вуглецю, без них неможливий колообіг поживних речовин, якість води й повітря, неможлива величезна кількість людської діяльності », — стверджує Краутер. — «Запитайте людей, скільки всього є дерев у рамках порядку зростання, і вони не знатимуть, із чого почати. Не знаю, з чого би я почав, але я би був здивований, що мова іде про трильйони».

Згідно з дослідженням, найщільніші лісові зони знаходяться в субарктичних регіонах Росії, Скандинавії і Північної Америки. Найбільші лісисті ділянки покривають тропіки, місце зростання 43% відсотків всіх лісів світу.

Головна причина зникнення лісів – людська діяльність, а саме їх вирубка, зміна використання земель та управління лісовими ресурсами. І все це доповнюється щорічною втратою 15 мільярдів лісів по всьому світу.

Читати також: Як втрата індонезійських мангрових лісів пов’язана зі зміною клімату ,  Ігнорування проблем північних лісів може пришвидшити процес глобального потепління , Тропічні ліси – на краю загибелі  

Темно-зелені ділянки показують щільніші лісонасадження

«Ми майже вдвічі скоротили кількість лісів на планеті, і вже бачимо вплив цього на клімат та здоров’я людей », — стверджує Краутер. «Це дослідження демонструє, як багато зусиль ще потрібно докласти для відновлення здорових лісів на планеті ».

Читати також: Чому кожна країна могла б повчитися в Еквадору 

Науковці провели це дослідження після того, як молодіжне об’єднання «Саджанці – планеті» звернулися до Краутера із проханням провести точнішу оцінку кількості лісів у світі, які існують наразі. У попередній оцінці, що складала 400 мільярдів дерев, не враховувалася інвентаризація лісів із рівня землі, що було виправлено у новому дослідженні. Результати дослідження були оприлюднені 2 вересня у журналі "Nature".

¹ Назва знаменитого знімку Землі із космосу, зробленого космічним апаратом «Вояджер-1» із рекордної дистанції 6 мільярдів кілометрів 1990 року, що показує нашу планету на просторах Всесвіту. Ідея знімка і його назва належить Карлу Сагану. – прим. перекладача.